Ведмеже місто

Але люди лише серйозно дивилися на неї і повторювали: «Ні, Петера!». Тож її син мріє, щоб одного дня мама могла зайти до кімнати, не маючи потреби вибачатися. Малому клубові, щоб вижити, часом доводилося заплющувати очі на частину правил моралі, Петер мусив прийняти це як частину своєї роботи. Достатньо хоч раз побачити їх у льодовій арені під час матчів основної команди, коли вони кричать усяку гидоту про Петера наприкінці невдалого сезону.