Остання данина Саверу

Руки вона прибрала за спину, спостерігаючи за тим, як у хирлявому сірому світлі, що пробивалося крізь вузькі вікна, блискотали золоті ниті на червоному фраку Корвіна. Лише звук необережно зачинених дверей несподівано розлунювався далеко галереями, подібними до китайської пастки, виборсатися із якої було проблематично, якщо не знати, яким має бути наступний крок. Вони, роботяги, які носили в собі надію на світле майбутнє пролетарів, послугували забійними тваринами. Вогонь в її руці згас, залишивши по собі кілька іскор наостанок.