О книге
Повертаючись до своєї квартири, Відаль зрозумів, що людина, котра заходить у туалет, справляє все ж не таке жалюгідне враження, як людина, котра тікає, бо їй не стало на це відваги. Аж раптом Відаль вирішив, імовірно, щоб перемінити хід думок, піти в туалет — зробити все належне й спокійно лягти. Принаймні так не треба буде тут сидіти; а якщо лиха доля не повстане супроти нього, то на зворотному шляху він зустрінеться з Нелідою. А ще він думав, що доля холоднокровна й несправедлива, і не варто пишатися — тільки дякувати за щастя бути з Нелідою замість Туни.