Щоб не загубитися у місті

Він думав, що в його віці таке з ним уже не трапиться через замкненість і через відчуття, неначе люди поволі віддаляються від нього. Він дивно посміхнувся, й ця посмішка здалася Дараганові нахабною. Але, перетинаючи міст дез Ар і двір Лувру, він опинився на маршруті, знайомому із самого дитинства. Тоді у будинку з’явилися химерні люди... і жили там до кінця п’ятдесятих років...