Ми полюємо на пломінь

І Насір із холодною байдужістю глянув на його оголений меч. Бо трон, на якому сидить пішак, нескінченно корисніший, аніж порожній. Насір уявив, як заносить меч, відводить його назад, змахує уперед. Ця смерть не була справою його рук, він не перехопив цього останнього подиху.