Це не вона

Нещодавно Емілі та Нолан обговорювали, чи не варто їм продати свій будинок (будинок їхніх мрій, у якому вони планували провести старість) і переїхати в щось меншого розміру, але вони не можуть дійти згоди, бо вже не можуть домовитися ні про що. Раптом за моєю спиною з гуркотом відчиняються двері на веранду, відскакуючи від протилежної стіни. На лезі була кров, яка не належала жодній із жертв. Кас стоїть поруч із нею, з червоним обличчям, намагаючись не сміятися, хоча зрештою вони вже не можуть стриматися.