Здрастуй, печаль!

Франсуаза Саган Здрастуй, печаль! (переклав Ярема Кравець) Бувай, печаль. Обличчя Анни несподівано змінилося, губи тремтіли. Він зупинився біля сходів, поставивши ногу на перший східець, і підвів до неї обличчя. А також і наляканий: він втрачав спільника для своїх майбутніх витівок, а також втрачав трішки свого минулого.