Ми завжди жили в замку

Констанція ще не встигла договорити, коли Гелен Кларк наштовхнулася на місіс Райт, яка боком відлетіла, ніби м’ячик для крикету, в дальній куток кімнати і різко приземлилася, цілком випадково, на маленький незручний стілець. А Гелен Кларк рушила до канапи, на якій сиділа Констанція, мало не перекинувши чайний столик. Щодня по обіді він ходив до містечка і приносив звідти газети, які залишав усюди, навіть на кухні, де їх могла побачити Констанція. Узагалі передбачалося зачиняти їх наприкінці літа.