Два життя Лідії Берд

Усе так, ніби Фредді прожив ці п’ятдесят сім днів за якоюсь завісою, займаючись своїми повсякденними справами, не турбуючись про світ. Дівчина вчиться жити з утратою та потроху повертає контроль над своїм життям, аж раптом трапляється неймовірне. Просто до біса добре, що Фредді не поховали, а кремували. Оце була картина, коли її вивернуло на мамин килим, де вона зрештою і відключилася, пропустивши різдвяну вечерю.