Довге темне передвечір’я душі

Дірку стало цікаво, що б відчули ті люди, чия це була розмова, якби почули, як їхні слова повторюються за тих обставин, за яких їх щойно почув він. Напруга зростала, а потім несподівано зникла водночас із раптовим клацанням, від якого Дірк мало не підстрибнув. Кейт зробила великий ковток «кривавої Мері» і якийсь час мовчала, чекаючи, поки горілка всередині неї прокладе собі шлях. Кілька секунд він лежав і важко дихав, зрештою важко перевернувся, тримаючись однією рукою за потилицю, а іншою за ніс, а тоді боязко подивився на великого птаха, гірко міркуючи над тим, що йому за таких обставин робити.