Єва

Річ у тім, що Фалько не міг стриматись: щоразу, як перетинався з уцілілим, який вижив після якогось лиха, він запитував себе, яку підлість вчинила людина, аби врятуватися. Фалько збирався попросити швейцара, щоб той покликав візника, але раптом почув за спиною чиїсь кроки. Останній, на відміну від Фалько, приніс чимало жертв на сімейний вівтар. Зрештою Кірос дещо сором’язливо простягнув співрозмовнику руку, і той потиснув її.