Чарівник

Він беріг у пам'яті ці нечисленні хвилини з сумною шляхетністю (все-таки — милість) і сумною усмішкою (все-таки — життя обманув). Бачачи, як він дивно задихався, Чарівник запросила сісти й запропонувала сигарету. Шлях був незахопливий, але й неважкий, і досить було побачити незрозуміло-недбало кинутий щотижневий листок до матері з ще нестійким почерком, що по-лошачому розповзався, аби впоратися з будь-яким сумнівом. Погода була незвичайно спекотна для червня, у вікно бив гарячий струмінь, невдовзі він зняв краватку і розстебнув комір.