Клоун Шалімар

Друге погане знамення з’явилося зранку в день убивства: під час сніданку водій Шалімар вручив Максові картку зі списком справ на цей день, а потім повідомив, що звільняється. У Кашмірі, коли Буньї Номан танцювала перед ним у дачхігамському мисливському будиночку, Максові раптом пригадалися страсбурзькі дівчата-танцівниці зі змертвілими очима. Але жахлива правда полягала в тому, що причина, із якої Гімал Шарга так і не спромоглася спокусити клоуна Шалімара, не мала до його нібито ще не згаслого кохання до дружини-зрадниці найменшого стосунку. Наприкінці вісімдесятих Шалімар вступила до лос-анджелеського Інституту музики і кінематографії, блискуче його закінчила, переїхала до власного помешкання на Кінгс-роуд і вже мріяла про те, як батько невдовзі буде нею пишатися, але вбивця відібрав у неї цю мрію раз і назавжди.