Про книгу
Наґель — людина досить забезпечена, йому шлють телеграми з пропозиціями великих сум за продаж маєтку, які він залишає нерозкритими в номері готелю. У тім містечку зненацька з’явився чужинець, такий собі Наґель, дивакуватий, химерний шарлатан, що накоїв купу несусвітних речей та й зник так само несподівано, як і з’явився. Лісом ішла якась пастушка, поправляючи підв’язку на панчосі, мугикаючи й роззираючись навкруг. У статті «Про Кнута Гамсуна» (1908) російський письменник Олександр Купрін, вражений глибиною ліризму роману, розмірковував: «Що таке “Пан” як літературний твір?