Про книгу
Ун і Зур нагострили зброю, позадимлювали м’ясо, понапікали їстівних корінців і рушили в путь, коли сонце зійшло над протилежним берегом річки, величезне й червоніше, ніж звичайно. Молодий воїн застрибав на радощах: - Печерний лев уклав спілку з Зуром! Скоро він роздвоївся, і син Тура зупинився в нерішучості, не знаючи, який шлях обрати. Зрештою уламр не витримав і гукнув: - Лісовики думають, що вони поховалися, але їхній притулок викрито.