Про книгу
Він справді пишається своїм лукавством, умінням читати думки інших, вгадувати, куди вітер повіє, що людина зараз зробить. Та одного дня смерть переступає їхній поріг і попри всі намагання Агнес щось змінити забирає одинадцятирічного Гамнета. Як доля могла бути такою жорстокою, влаштувавши їй цю пастку? Чорну смерть або «пошесть», як її називали наприкінці шістнадцятого століття, Шекспір жодного разу не згадує в жодній зі своїх п’єс чи віршів.