Про книгу
Сельма Лаґерльоф Л14 Морбакка [Текст]: переклад зі шведської Наталі Іваничук. Лейтенант Лаґерльоф любив людей і цікавився, як їм живеться у цих краях: він не запобігав перед багатими й не оминав незаможних, завжди мав, про що поговорити і з тими, і з іншими, був добродушний і привітний, тож не дивно, що мешканці Стрьомстада його полюбили. Поруч росли столітні клени з жовтими від лишайника стовбурами й пишними кронами, які заслоняли простецьку будівлю і не надто псували загальний вигляд, однак лейтенант Лаґерльоф вважав, що стару стайню треба знести, інакше Морбакка аж ніяк не буде схожа на панський маєток. Зрештою, покликали пані Лаґерльоф, щоб акомпанувала їм на фортепіано.