Про книгу
Свято праці, 1946-й Тимоті Біґлі стояв якраз на тому самому місці, з якого молода ґуралька Анеля кілька місяців тому помітила у снігу труп свого майже коханця. Роман наблизив до невеликого вогника камінь із термоса, що виявився блискучим шматком бурштину, вирізьбленим у формі листя аканту. Ґмітрук безцеремонно перевернув труп, щоб Безцінний могла глянути на той самий напис догори ногами. Подумала, що божевільний польський граф мав бути або великим багатієм, або великим чарівником, якщо йому вдалося схилити митців, що перебували під кінець дев’ятнадцятого століття в Парижі, деяких дуже між собою розсварених, якщо вірити біографам, щоб вони спільно написали свій автопортрет.